Вебінар «Краєзнавча діяльність – створення бренду публічних бібліотек Львівщини»
Ось і добіг до кінця святковий віртуальний марафон рідною Львівщиною, казковою, вишиваною, оспіваною, нескореною, кольоровою, щедрою на таланти та прославленою далеко за її межами знаними у всіх куточках світу людьми. Дводенна мандрівка презентаціями, відеороликами, світлинами створеними працівниками публічних бібліотек регіону під час вебінару «Краєзнавча діяльність – створення бренду публічних бібліотек Львівщини» організована науково-методичним відділом КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» у партнерстві з Центральною міською бібліотекою ім. Л.Українки Львівської МЦБС для дорослих.
Понад 80 учасників з 30 територіальних громад: Бориславської, Бродівської, Буської, Великомостівської, Давидівської, Жидачівської, Жовківської, Заболотцівської, Зимноводівської, Золочівської, Івано-Франківської, Кам’янка-Бузької, Куликівської, Львівської, Миколаївської, Новороздільської, Новояворівської, Новояричівської, Пустомитівської, Радехівської, Розвадівської, Рудківської, Сокальської, Старосамбірської, Стрийської, Тростянецької, Ходорівської, Червоноградської, Щирецької, Яворівської, 17 виступів. На особливу подяку заслуговує відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров'я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради працівники якого весь час були з нами на зв’язку.
Мабуть, ви вже зауважили, шановні колеги, скільки за останній час було запозичено нових слів до нашого професійного сленгу зі сфери бізнесу, реклами, маркетингу тощо. Цього разу ми шукали спільні моменти схожості із фінансовим поняттям бренд. Саме слово походить від давньонорвезького і дослівно має значення «ставити клеймо». Пізніше, конкуренція на ринку послуг та товарів змусила виробників застосовувати метод брендування аби клієнт міг відшукати товар відповідної якості улюбленого майстра. Сьогодні поняття «бренд» вживається для позначення не лише виробника, продавця товару чи послуги, але головним є його емоційна прив’язка. Саме тому, бренди в реальному світі, «спілкуються» з людьми, закохують в себе або, навпаки, викликають шквал обурення. У кожного бренду своя доля: одні процвітають і стають іконами цілих поколінь, інші кануть в небуття, пробуджують дух і прагнення перемоги, або викликають неймовірну лють у ворогів. Як, наприклад, нова форма футбольної збірної України. Ніхто не зможе заперечити, що це кропіткий процес, під час якого ми «цеглинка за цеглинкою» збираємо ідентичність. У будь-який успішний бренд, закладена «есенція» бізнесу – його «дух» і серце, почуття, які переживають люди, маючи контакт із брендом. Наприклад, сутність бренду Volvo – «безпека», а Harley Davidson – «свобода». Думаю, що до брендингу справедливе відоме прислів’я – «як човен назвеш – так він і попливе». Унікальність бренду безперечно є запорукою фінансового успіху компанії.
В багатьох з вас вже точно виникла думка: «До чого тут бібліотека». Пригадуєте основні критерії роботи бібліотек ще в радянські часи. Всі без винятку мали сформоване ядро бібліотечних фондів, масового читача для якого організовувалися масові заходи без урахування категорії, їхніх потреб та уподобань, сталий набір форм і методів тощо. Тому, формування саме краєзнавчих фондів, проведення краєзнавчо-пошукової роботи, популяризація інформаційних ресурсів з питань краєзнавства і є тією складовою, яка робить публічні бібліотеки унікальними, несхожими одна на одну. Це дає нам право стверджувати, що це ї є бренд.
Ми говорили про особливості діяльності публічних бібліотек різних рівнів від обласного до маленької бібліотеки сільської громади, шукали інновації, обмінювалися досвідом. ЛОУНБ як краєзнавчий депозитарій регіону випускає досить багато бібліографічних посібників, каталогів, літописів, краєзнавчих календарів, біобібліографічний нарисів. Популярними є серії методико-бібліографічних видань: «Правда життя і образу», «Науковці Львівщини», «Митці Львова», «Галицькі митрополити», «Життя коротке, а мистецтво вічне», «Атлантида української культури», «Краєзнавці Львівщини», «Славетні галичани», «Жіноче обличчя Львова», «Рік проголошено», «Читай UA», «Діячі бібліотечної справи Львівщини» тощо.
Наші спікери ділилися новими лайфхаками використання Інтернет ресурсів, сторінок соціальних мереж для просування краєзнавчих видань. У презентації «Вебформат бібліотечного краєзнавства: здобутки та нові тенденції» репрезентовано цікавий досвід бібліотек Львівщини щодо популяризації свого краю, наприклад, на сторінках краєзнавчих блогів, в окремих розділах бібліотечних сайтів, створення краєзнавчих видань в електронному форматі. Надано методичні поради яким чином можна залучити користувачів до пізнання історії та традицій рідного краю. Серед дієвих інструментів впливу для заохочення мандрівників було названо створення туристичних маршрутів, розміщення на вебресурсах бібліотек інтерактивних мап з позначками пам’яток, музеїв, туристичних екологічних садиб, розміщення краєзнавчих календарів, буктрейлерів та віртуальних виставок, написання статей про цікаві місця рідного краю для Вікепедії.
Як театр починається з вішалки, так бібліотека з формування фонду. Тому в кожному виступі згадувалися краєзнавчі видання, автори-краєзнавці, відомі особистості. А ще бібліотеками спільно з партнерами, користувачами учасниками гуртків, літературних об’єднань проводиться дуже велика краєзнавчо-пошукова робота. Яка потім стає окремими розділами збірників про край, видається в серіях літературних альманахів, основою для створення бібліографічних посібників, фото колажів, краєзнавчих кутків, музейних експозицій, етнографічних панно, проведення заходів і навіть відео-інтев’ю чи віртуальних мандрівок.
Мимо волі пригадалися слова популярної колись пісні у виконанні ВІА «Самоцвети»: «мой адрес ни дом и не улица…».Тому пишаємося розмаїттям форм, методів, досвідом колег, а головне, горді тим, що ми точно знаємо хто ми і звідки ми родом.
Програму та апису вебінару можна переглянути за посиланнями:
Коментарi